Matka Boska Mochnatyńska

Mochnatyńska (Rudniańska) Matka Boska jest uważana za jedną z najbardziej podobnych kopii Bogurodzicy Częstochowskiej, której nadano lokalną nazwę.
Czas powstania ikony jest nieznany. Według legendy, znajdowała się ona w świątyni miasteczka Rudnia pod Lubeczem (obecnie wieś Redkiwka w obwodzie czernihowskim), ale w 1687 roku ikona cudem przeniosła się sama do cerkwi w pobliskim Mochnatynie, gdzie pozostała do XX wieku. Stąd pochodzi jej bardziej znana nazwa. Obraz był czczony jako cudowny i uważany za jedną z głównych świętości regionu.
Obecne miejsce przechowywania Mochnatyńskiej Bogurodzicy jest nieznane. Jednak w XVIII i XIX wieku stworzono kilka jej kopii. Pozwalają one wyobrazić sobie, jak wyglądał oryginał.
Dzieło ma wiele wspólnych cech z Bogurodzicą Jasnogórską: przedstawienie Bogurodzicy jest do pasa, na jej lewej ręce siedzi Dzieciątko Jezus, które prawą ręką błogosławi, a lewą trzyma książkę, opartą grzbietem na kolanie. Oblicze Bogurodzicy jest wydłużone z widoczną charakterystyczną blizną na policzku. Nieco różni się od oryginału strój postaci, zdobiony roślinnym ornamentem, a także tło ikony, które imituje niebo i chmury.

Мохнатинська (Руднянська) Богоматір вважається однією найбільш точних копій Ченстоховської Богоматері, якій надано локальну(місцеву) назву.
Час створення ікони невідомий. За легендою, вона перебувала в храмі містечка Рудня під Любечем (суч. селище Редьківка Чернігівської області), але у 1687 р. чудовим образом перенеслася до церкви, розташованого неподалік селища Мохнатин, де й залишалася до ХХ ст. Звідси й походить її більш відома назва. Ікона шанувалася як чудотворна та вважалася однією з головних святинь Чернігівщини.
Сучасне місцезнаходження Мохнатинської Богоматері невідоме. Однак, в ХVІІІ-ХІХ ст. було створено кілька її копій. Вони дозволяють уявити, як виглядав оригінал.
Твір має багато спільних рис з Ясногорською (Ченстоховською) Богородицею: зображення Богородиці поясне, на її лівій руці сидить Немовля-Христос, який благословляє правицею, а лівою рукою тримає книгу, покладену корінцем на коліно. Обличчя Богоматері видовжене з помітним характерним шрамом на щоці. Дещо відрізняється від оригіналу одяг зображених, прикрашений рослинним орнаментом, а також тло ікони, що імітує небо та хмари.